Статті

Baboș A. Icoana pe pânză Patimile lui Hristos din Sârbi Susani, Maramureș, o lucrare din secolul 17 din atelierul de zugravi din Colomeea. Acta Musei Maramorosiensis, XVI, 2020. P. 583-603

Baboș A., Covaci M. Raport de cercetare al unor picturi din bisericile de lemn maramureșene. Acta Musei Maramorosiensis, XVI, 2020. P. 604-619

Dumitran A., Somak O. Icoana Sfântului Ioan Botezătorul cu scene din viață de la Budești‑Josani. Sub semnul artei Studii în onoarea academicianului Marius Porumb la 80 de ani. 2023. S. 293-302

Gronek A. Arbor Virginis w zachodnioruskim malarstwie ikonowym jako wyraz wiary w Niepokalane Poczęcie Najświętszej Marii Panny? Апологет. 2012, С. 61-69

Gronek A. Icons from the Carpathian Mountains Region in the ‘Spiritual Treasure of Ukraine’ Museum in Kyiv, Museikon 6: 2022, s. 137-142

Gronek A. Konserwatyzm a innowacja : kilka uwag o malarstwie ikonowym w diecezji przemyskiej w XVI wieku. Procesy przemian w sztuce średniowiecznej : przełom, regres, innowacja, tradycja : studia z historii sztuki. Warszawa : Stowarzyszenie Historyków Sztuki. 2013. S. 279-292

Gronek A. O rzędzie Deesis ikonostasu z cerkwi Zaśnięcia Matki Boskiej we Lwowie, w: Studia o kulturze cerkiewnej w dawnej Rzeczypospolitej, t. 2. Kraków 2019, S. 33-44

Gronek A. O wątku ewangelicznym w bizantyńsko-ruskich malowidłach w prezbiterium wiślickiej kolegiaty. Doctus artifex. Studia ofiarowane profesorowi Jerzemu Gadomskiemu w siedemdziesiątą rocznicę urodzin, Kraków 2007, s. 179-188

Gronek A. Obrzezanie Jezusa w Kościele wschodnim dawnej Rzeczypospolitej. Święto, treść, ikonografia. Latopisy Akademii Supraskiej. 2020. S. 105-125

Gronek A. Okno na świat transcendentny czy rzeczywisty? O cechach nowożytnych w malarstwie ikonowym środowiska wiszneńskiego. S. 307-319

Gronek A. Sakrament Namaszczenia Chorych i jego obrazowanie w sztuce zachodnioruskiej w dobie polemiki międzywyznaniowej. Przyczynek do badań nad okcydentalizacją i latynizacją kultury ruskiej. Latopisy Akademii Supraskiej 5, 2014. S. 121-143

Gronek A. Stopień adaptacji cech renesansowych we lwowskim malarstwie cerkiewnym w pierwszej połowie wieku XVII. Bizancjum a renesansy. Dialog kultur, dziedzictwo antyku. Tradycja i współczesność. 2012. S. 359-373

Gronek A. Szata graficzna XVIII- i XIX-wiecznych poczajowskich «Molitwosłowów» jako wyraz zachodniej interpretacji Liturgii Godzin” Series Byzantina 5, 2007.136-142.

Gronek A. Theotokos jako Władczyni Nieba. O wizerunku maryjnym w sanktuarium cerkwi św. Onufrego w Posadzie Rybotyckiej, [w:] Symbole władzy. Władza symboli, red. M. Dyras, B. Suchoń-Chmiel, T. Kwoka, Kraków 2014, s. 135-144

Gronek A. Ze sztuki wysokiej pod strzechy. Temat «Czuwający Emmanuel» w XIX wiecznym ukraińskim malarstwie ikonowym. 4. 2023. S. 677-691

Holly G. Kult św. Michała Archanioła na pograniczu polsko-słowacko-ukraińskim. Peregrinus Cracoviensis, 23. 2012. S. 91-120

Jamski P., Michalczyk Z,. Nowicki J. Ikonostas z XVII wieku w cerkwi św. Jana Teologa w Nowoberezowie odkrycie zespołu Katalogu Zabytków Sztuki w Polsce. Biuletyn Historii Sztuki. 85: 2023, nr 3, s. 109-143

Janocha M. Ruskie i Rosyjskie Ikony Hodegetrii. Salvatoris Mater. No 10/1, 2008. S. 153—172.

Konstantynenko K., Ucraina tra forme e colori: una trasformazione dei percorsi storici, in: L’Ucraina alla ricerca di un equilibrio. Sfide storiche, linguistiche e culturali da Porošenko a Zelens’kyj, Andrea Franco, Oleg Rumyantsev (a cura di), Venezia, Edizioni di Ca’Foscari-Digital Publishing, 2019, 165-188.

Kułak A. Ołtarz czy ikonostas? O wyposażeniu podlaskich cerkwi na początku XVIII wieku, (w:) Acta Collegii Suprasliensis. Śladami unii brzeskiej, red. R. Dobrowolski, M. Zemło, Lublin-Supraśl 2010, s. 577-586.

Puskás B. «A győzelemmel hasonnevű»: Szent Miklós ikonográfiájához a 15-16. századi Kárpát-vidéki ikonok alapján. Annales de la Galerie Nationale Hongroise. A Magyar Nemzeti Galéria Évkönyve. 1991. S. 249-255.

Puskás B. A görög katolikus egyház művészete a történelmi Magyarországon. A kutatás története és aktuális kérdései. Örökség és küldetés. 2001. S. 207-226

Puskás B. A Pócsi Mária és a Kárpát-vidéki Istenszülő-kegyképek. 1996. 97-115

Puskás B. Görög katolikus vértanúk ábrázolásainak ikonográfiája. Szegedi vallási néprajzi könyvtár. 1012. S. 129-142

Puskás B. Istenszülő a gyermek Jézussal–ábrázolások az Északkelet-Kárpátok vidékének ikonjain. Művészettörténeti Értesítő 1989. 1–4, 23. S. 66-88

Puskás B. Le Mandylion de Lukov dans l’iconographie des icones de la région carpatique aux 15e-16e siecles. Acta Historiae Artium Academiae Scientiarum Hungaricae. 44. 2003. P. 71-80

Puskás B. Taraszovics Bazil munkácsi püspök (1633–1651) két antimen ziója. Annales de la Galerie Nationale Hongroise. A Magyar Nemzeti Galéria évkönyve, 1997-2001. Budapest, 2002. P. 59-68.

Puskás B. Значення краєвиду в іконописі. Krajobraz semantyczny wsi i miast. Kraków 2016. S. 225–236

Skop H. Heneza i rola lwowskiego Muzeum Historii Religii w gromadzieniu i koncerwacji sztuki sakralnej. Zamojsko-Wolynskie Zeszyty Muzealne. Zamość. 4. 2006-2007. 75-86, 318-344

Skop-Druziuk H., Skop L. The Shild’s Sarcophagus of the King Danylo Halytsky’s Times. Byzantium. Identity. Image, Influence. Copenhagen, 1996.

Smorąg-Różycka M. Bizantyńskie malowidła w prezbiterium katedry pw. Narodzenia Najświętszej Maryi Panny w Sandomierzu – odkrycia niespodziewane i doniosłe. Modus. Prace z historii sztuki XII—XIII, 201312-13. 2013. S. 53-72

Tatai-Balta C., Tatay A. E. Xilogravurile de tradiție bizantină ale lui Grigorie Ieromonah din Triodul tipărit la București în anul 1768. Terra Sebus. Acta Musei Sabesiensis, 7, 2015, p. 587-607.

Tomalska J. Ikonostas supraski: problem atrybucji. Studia o kulturze cerkiewnej w dawnej Rzeczypospolitej. Kraków. 2016. 43-60

Winnicka K. Ikony Mandylionu w zbiorach Muzeum Historycznego w Sanoku. Perspektywy Kultury. 38, 3. 2022. S. 335-350

Александрович В. Гравійовані ікони зі збірки Володимира Вуйцика у фондах Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. Вісник Львівського університету. Книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології. 2008. 3. С. 229-237.

Александрович В. Гравюра Івана Филипповича з львівського «Служебника» 1759 року – оригінал ікони «Святий Василій Великий» 1779 року. З історії західноукраїнських земель. Вип. 16. 2020. С. 3-16

Александрович В. Два стилі найстарших ікон Перемишля. Княжа доба: історія і культура. 2014. Вип. 8. С. 271-298

Александрович В. Ікони часів князя Лева Даниловича. Україна в Центрально-Східній Європі. Вип. 11. Київ: Інститут історії України, 2011. С. 307-326

Александрович В. Новий приклад малярства монументального ранньопалеологівського зразка в іконі Богородиці з церкви архангела Михаїла в Ісаях. Княжа доба: історія і культура. 2012. 6. С. 219-259.

Александрович В. Переказ Холмської та Київської іконографії XIII століття у храмовій іконі покрову Богородиці початку XVIII століття з церкви в Андронові поблизу Кобрина. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 2011. Вип. 20. С. 55-71

Бакович О. Іконостас церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці с. Рекшин Бережанського р-ну Тернопільської обл.: художні та композиційні особливості. Народознавчі зошити. 2018. № 3. С. 651— 655

Бакович О. Маляр іконостасів церков Різдва Пресвятої Богородиці с. Новосілка Підгаєцького р-ну, св. Миколая с. Кальне Козівського р-ну та Воскресіння Христового с. Кальне Зборівського р-ну Тернопільської обл. Народознавчі зошити. № 5 (119), 2014. С. 967-974

Бакович О. Сюжет «Явління Христа св. Петрові Александрійському» у іконостасах середини XVIII – початку ХІХ ст. церков Східного Опілля: іконографічні та мистецькі особливості

Бакович О. Типологія іконостасів церков Східного Опілля середини XIX ст. Народознавчі зошити. 2019. № 6. С. 1510-1516.

Бенях Н. Маловідома ікона «Покрова Богородиці» у контексті сакральної тематики творів Михайла Бойчука. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2017. 32. С. 101-114

Болюк О. Основи систематизації дерев’яного облаштування та архітектурні елементи інтер’єру церков. Народознавчі зошити. 2011. № 4. С. 671-679.

Боярко-Долженко В. Символічна перспектива та проблеми однорідності художнього простору (на матеріалі українського живопису ХІІІ – ХV ст.). Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2013. 24. С. 174-187

Бурковська Л. Волинська ікона Успіння Богородиці середини ХVІІ століття зі збірки НМНАПУ. Л Бурковська. Студії мистецтвознавчі, 69-78, 2011. 1, 2011

Волохата О. Ікони київської школи малярства середини ХVІІІ – другої половини ХІХ століття в зібранні НМІУ. Науковий вісник Національного музею історії України. № 5. 2019. С. 55-65

Гелитович М. Ікони початку ХVІІ ст. з празникового ряду іконостаса церкви св. Параскеви у Малнові. Народознавчі зошити. 4 (166), 2022. С. 910-917

Гелитович М. Іконостас церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Наконечне – найповніший іконостасний ансамбль XVI ст. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2019. Вип. 39. С. 73-88.

Гелитович М. Мініатюри «Хишевичівського» Євангелія 1546 р. у контексті українського малярства середини XVI ст. Народознавчі зошити. серія мистецтвознавча. 2014. № 6. С. 1203-1210

Гелитович М. Три народні маляри кінця ХVІ – початку ХVІІ століття. Студії мистецтвознавчі. 2019. 2. С. 23-37.

Гелитович М. Українські ікони кінця XV — початку XХ ст. зі збірки «Студіон» у колекції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. 2020. 12. С. 280-298

Герій О. Орнамент на тлi й полях українських iкон XVI ст.: до проблеми становлення декоративної системи ренесансних iконостасiв. Народознавчі зошити. 3-4. 2009. С. 330-336.

Гротовський П. Л., Стiнопис нави церкви св. Онуфрiя в Посадi Риботицькій (вступні зауваги). Студії мистецтвознавчі. 3, 2009. С. 40-69.

Диба Ю. Архітектурні прототипи іконописних зображень «кумирниць» XV-XVII ст. Студії мистецтвознавчі. – 2006. – №3. – С.51-61

Друзюк Г. Сюжети циклу П’ятидесятниці у празничковому ряді XVI ст. іконостасу церкви Архистратига Михаїла у селі Стара Скварява. Грааль науки, № 17, 2022, С. 541-543.

Друзюк Г., Скоп Л. История создания алтарной преграды в церкви Успения Богородицы в с. Новоселице на Закарпатье. Памятники культуры: Новые открытия: Ежегодник. 1989. Москва: Наука, 1990, с. 204–218.

Друзюк Г., Скоп М. Ікона Івана Рутковича «Богородиця Одигітрія» із Кам’янко-Бузького району: художні особливості, атрибуція та іконографія. Народознавчі зошити. № 1 (163), 2022. С. 36–49.

Жишкович В. Кам’яна пластика Галицько-Волинської держави. Доба короля Данила в науці, мистецтві, літературі. Львів, 2008. С. 340 – 361.

Жишкович В. Кілька зауваг до творчого портрета маляра Федора, яскравого представника львівського іконописного осередку кінця XVІ – першої третини XVІІ століття. Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1447–1463.

Жишкович В. Релігійна тема у творчості видатного представника української малярської школи другої половини ХVІІІ – початку ХІХ ст. Володимира Боровика. Народознавчі зошити. 2020. № 4 (154). С. 819 – 840.

Затилюк Я. Ікона Києво-Братської Богородиці з колекції Національного музею історії України XVIII ст.: походження, атрибуція та історія. Науковий вісник Національного музею історії України. Київ : Левада, 2017. Вип. 2. С. 79-96.

Канарська-Луцан О. Ікони «Спас Нерукотворний» зі збірки Володимиро-Волинського краєзнавчого музею. Мистецтвознавство і дослідження. Львів. 2010. С. 52—61.

Ковцуняк С. Заставецький М. Ідейно-змістовні акценти іконопису періоду українського бароко. Українське релігієзнавство. 2010. № 54. С. 136-146.

Крайня О., Онопрієнко Н. Ікона Богородиці Руднянської та її «точний знімок» з колекції Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Київські збірники історії, археології, мистецтва та побуту, вип. 1 (3), 2022, с. 66-90.

Левицька М. Особливості Марійної іконографії в Успенській соборній церкві Почаївського монастиря. Культура і мистецтво західноукраїнських земель. Львів, 2019. C. 331—360.

Левицька М. Розвиток іконографії Непорочного Зачаття Богородиці в українському мистецтві XVІІІ століття. Народознавчі зошити. 2023. (169). С. 163–180.

Левицька М., Лесів А. Художня еволюція образів апостолів в українському іконопису ХVІІ–ХVІІІ ст. через призму теорії культурного трансферу. Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160). С. 900–908.

Лесів А. Зрадник чи жертва. Юда Іскаріот в українському мистецтві XV–XVIII ст. Вісник Національної академії наук України. 2018. № 3. С. 85-91

Матицин О. Українська ікона ХV-ХVІ століть як вираз релігійної ідентичності українського народу. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Сер. : Культурологія. – 2010. Вип. 5. С. 513-523

Матушек О. Образ Богородиці в українській літературі другої половини XVII століття. Гуманітарна освіта у технічних вищих навчальних закладах. 23. 2015. С. 169-180

Оліяна С. Іконостас як образ райського саду. Культорологічна думка. 2019. №16. С. 36-45

Оляніна С. Іконостас Благовіщенської церкви Михайлівського собору Видубицького монастиря: питання датування. Могилянські читання. Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. Київ. 2012. С. 260–266.

Оляніна С. Іконостас Вознесенської церкви у містечку Березна: втрачена пам’ятка мистецтва доби Бароко. Українська художня культура: пам’яткохоронні проблеми. Інститут культурології НАМ України, 2011. С. 40–103.

Оляніна С. Іконостас Спасо-Преображенського собору Києво-Межигірського монастиря. Пам’ятки України 2014. № 9. С. 34–41

Оляніна С. Іконостас як візія Небесного Єрусалима. Художня культура. Актуальні проблеми. 15 (2) 2019. С. 46-53

Оляніна С. Під крилами Бога: символіка геральдичного орла в українських іконостасах XVII–XVIII ст. Культурологічна думка. – 2016. № 9. С. 92-104

Оляніна С. Світове дерево на царських вратах: до інтерпретації символічного задуму українського іконостаса XVII–XVIII ст. Наукові записки НаУКМА. Теорія та історія культури. 179. 2016. С. 32-41

Оляніна С. Типологія форм аканта в орнаментиці іконостасів XVII–XVIII століть. Художня культура. Актуальні проблеми. 2013. Вип. 9. С. 262-291

Оляніна С. Український іконостас: від функціональної конструкції до архітектурної рами. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2019. № 1. С. 374–378

Оляніна С., Світлична Н. Іконостас XVII ст. Кирилівської церкви в Києві: історичні трансформації художнього образу пам’ятки. Софійські читання. Вип. 7. Київ. НІКЗ «Софія Київська», 2015. С. 341–352.

Осадча О. Категорія образу-парадигми в контексті розвитку християнської тематики в сучасному українському мистецтві. Virtus, 2015, № 3. С. 27-29

Осадча О. Структурно-просторова схема Дерева Життя у топографічній іконічності міста-храму-ікони-людини. Українська академія мистецтва. Київ, 2018. 27. С. 178–187.

Осадча О. Українська хатня ікона-образ кінця XVIII—XX століть як етнокультурний феномен (історія, типологія, художні особливості) : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства. Івано-Франківськ, 2010. 16 с.

Осадча О. Функція української хатньої ікони у створенні іконічного образу селянського житла кінця XVIII—початку XX століття: Досвід ієротопічного методу дослідження. Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини. 12. 2016. 102-116

Откович Т. Іконографічна програма та іконографічне походження сюжетів іконостаса з монастиря Скиту Манявського (Богородчанський іконостас) 1698—1705 рр. авторства ієромонаха Йова Кондзелевича. Народознавчі зошити. 2011. № 6. С. 986-998.

Пап С. Ікони й іконописання на Закарпатті. Вісник Закарпатської академії мистецтв. 2017. Вип. 9. С. 165-178.

Пелех М. Пророчий ярус іконостасу Успенської церкви у Львові поч. XVII ст. (Грибовицький іконостас). Народознавчі зошити. 2013. 1. С. 105-111

Пелех М. Розвиток символіки та іконографії у пределах іконостасів Галичини XVII-XVIII ст. Вісник Закарпатського художнього інституту. 2015. Вип. 7. С. 82-86.

Полюшко Г. Стародавні київські ікони Миколи Мокрого і Миколи Пустинського: пошук утрачених раритетів. Культурологічна думка. 2016. № 10. С. 177-188.

Попович Я. Католицькі ікони у паломницькому культі. Релігія та Соціум. Міжнародний часопис. Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2014. 1–2 (13–14). С. 284 – 290

Пушкаш Б. Изображение Страстей Христовых в иконописи региона Карпат. Studia Postbizantina Hungarica VI. 2003. С. 94-108

Рішняк О. Патина в часових трансформаціях творів мистецтва як матеріальна ознака минулого. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2020. № 3. С. 93-103.

Свідзинська О., Скоп М. Дерев’яне сакральне будівництво українців. Стежками предків: Сяніцький повіт. Путівник. Стрий : Укрпол. 2021. С. 270-276

Сивак В. Євхаристійна іконографія в українському сакральному малярстві XVII—XVIII ст. Народознавчі зошити. 2011. № 1. С. 87-100

Сидор В. Сакральна ландшафтна скульптура Галичини кінця ХХ — початку ХХІ століть: типологічні новації та іконографічні характеристики образу Христа. Народознавчі зошити. Вип. 2. 2018. C. 425-435

Сидор О. Іконостас. Церковне мистецтво України. Т. III Декоративне мистецтво. Харків : Фоліо. 2019. С. 11-25

Скоп Г. Іконографічні особливості та реставрація ікони “Різдво Ісуса Христа” XVI ст. з іконостаса церкви Архістратига Михаїла села Стара Скварява. Національний науково-дослідний реставраційний центр України. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. Львів. 2 (8), 2006. С. 96-103

Скоп Г. Іконографічні особливості та реставрація ікони Зішестя Святого Духа на апостолів. Історія релігій в Україні. Львів. Т. 2. Логос. 2008. С. 582-597

Скоп Г. Композиція Поклін волхвів Дитятку Ісусу. Історія релігій в Україні. Науковий щорічник. Львів : Логос. Т. 2. 2006. С. 671-682.

Скоп Л. Вівтар з Вощатина. Маляр-Ієромонах Йов Кондзелевич. 1696 р. Волинська ікона. Питання історії вивчення, дослідження та реставрації. Луцьк. 1997. С. 23-26

Скоп Л. Деякі особливості середньовічних розписів Вірменського собору у Львові. Драганівські читання VIII. Музей «Дрогобиччина», Т. о. «Кактус». Дрогобич: Коло, 2013. С. 153–157

Скоп Л. Зняття з хреста. Фрагмент ікони “Страсті Христові” із с. Ільника. Українська Греко-католицька Церква і релігійне мистецтво історичний досвід та проблеми сучасності. 2. 2003. С. 146-148

Скоп Л. Ікона “Воздвиження Чесного Хреста” з дрогобицької церкви Воздвиження Чесного Хреста XVI ст. Сакральне мистецтво Бойківщини. Наукові читання пам’яті Михайла Драгана. Дрогобич. Відродження. 1997. С. 77-83

Скоп Л. Ікона “Лоно Авраама” XVI ст. з Дрогобичини. Національний науково-дослідний реставраційний центр України. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. Львів № 2 (8), 2006. С. 54-57

Скоп Л. Ікона “Одигітрія” з села Красова. Історія релігії в Україні. Матеріали ІХ міжнародної конференції 11-13 травня 1999 року. Львів. 1999. С. 119-122.

Скоп Л. Ікона “Собор Йоакима та Анни” 1466 р. з церкви Йоакима та Анни села Станиля. Історія релігії в Україні. Матеріали ІХ міжнародної конференції 11-13 травня 1999 року. Львів. 1999. С. 128-130

Скоп Л. Ікона «Христос у славі» кінця XVI ст. с. Лішні. Сакральне мистецтво Бойківщини. П’яті наукові читання пам’яті Михайла Драгана. Збірник статей. Дрогобич, Львів: Логос, 2001. С. 158–167.

Скоп Л. Іконостас 1636 р. у церкві Воздвиження в Дрогобичі. Дрогобицькі храми Воздвиження та Святого Юра у дослідженнях. Другі читання. Дрогобич: Відродження, 2000. С. 75–106.

Скоп Л. Іконостас XV ст. у дрогобицькій церкві Воздвиження Чесного Хреста. Дрогобицькі храми Воздвиження та Святого Юра у дослідженнях. Перші читання. Дрогобич : Відродження. 1998. С. 14-34

Скоп Л. Іконостас середини XVII ст. із церкви Воздвиження міста Дрогобича. Сакральне мистецтво Бойківщини. Четверті читання. Львів : Логос. 1999. С. 23-36

Скоп Л. Нові дані про художнє життя дрогобицьких іконописців XVI-XVIII століть. Сакральне мистецтво Бойківщини. Наукові читання пам’яті Михайла Драгана. Дрогобич. Відродження. 1997. С. 83-85

Скоп Л. Реставрація та дослідження ікон дрогобицького іконописця Федька (кін. XVI – перша пол. XVII ст.). Реставрація музейних пам’яток в сучасних умовах. Проблеми та шляхи їх вирішення. Київ. 1998. С. 144-145

Скоп Л. Реставрація та дослідження церкви Преображення у селі Тустановичі. Сакральне мистецтво Бойківщини. П’яті читання. Львів, Дрогобич. Логос. 2001. С. 150-153

Скоп Л. Саркофаг Ярослава Мудрого. Драганівські читання VIII. Музей «Дрогобиччина», Т. о. «Кактус». Дрогобич: Коло, 2013, с. 110–125.

Скоп Л. Стефан попович Медицький. “Зішестя до пекла” XVII ст. з с. Підбужа. Українська Греко-католицька Церква і релігійне мистецтво історичний досвід та проблеми сучасності. 2. 2003. С. 144-145

Скоп Л. Сцена «Радуйся Цар юдейський» з ікони «Страсті», що у церкві Воздвиження міста Дрогобича. Сакральне мистецтво Бойківщини. Другі читання. Дрогобич: Відродження, 1997, С. 128-137

Скоп Л. Федуско маляр з Самбора. Ікона “Свята П’ятка” з житієм другої половини XVI століття з Дрогобича. Історія релігій в Україні. Львів. Т. 2. Логос. 2008. С. 597-605

Скоп Л. Федуско маляр з Самбора. Ікона XVI ст. Преподобна Параскевія Тирновська. Історія релігій в Україні. Науковий щорічник. Львів : Логос. Т. 2. 2006. С. 682-692

Скоп Л. Церква Пречистої Діви у Дрогобичі. Сакральне мистецтво Бойківщини. Другі читання. Дрогобич: Відродження, 1997, С. 79-81

Скоп М. Від священного до «красивого і дорогого на релігійну тему». Патріярхат, №2. 2020. С. 8-11

Скоп М. Віленська ікона Божої Матері: ґенеза і атрибуція вибраних зразків. Народознавчі зошити. № 5 (167), 2022. С. 1178-1184.

Скоп М. Іконографія ангелів та мучеників у вибраних меморіалах Львова кінця XX – початку XXI ст. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 2023. № 68. Т. 2. С. 93-100.

Скоп М. Іконографія війни у світі масового споживання. Патріярхат. 4. 2022. С. 28-32

Скоп М. Образ святого воїна в українському сакральному мистецтві. Патріярхат. 5. 2021. 31-35 с.

Скоп М. Сакральні образотворчі пластики у публічному просторі Львова початку XXI ст.: обумовленість іконографії функцією в контексті репрезентації пам’яті. Християнська сакральна традиція: віра, духовність, мистецтво: збірник матеріалів ХVІ міжнародної конференції. Львів: ЛПБА ПЦУ, 2023. С. 197-204.

Скоп М. Скорботна мати. Іконографія Богородиці у меморіалах жертвам Голодомору. Патріярхат. – 2022. – №6 (493)

Скоп М. Українські ікони “Спас Нерукотворний” XV-XVI ст.: художні особливості і семантика. Народознавчі зошити №3 (153) 2020. С. 622-636

Скоп М. Хресні дороги у публічному просторі Львова кінця XX – початку XXI століть: художні особливості та іконографія. Вісник ЛНАМ. 2023. №51. с.

Скоп М. Шрифт за мотивами написів на іконах Риботицької школи іконопису II пол. XVII – поч. XVIII ст. Дипломна записка. ЛНАМ. 2017. 30 с.

Скоп П. Богословські, донаторські і авторські написи на іконостасі церкви Воздвиження Чесного Хреста з монастиря Скит Манявський. Бюлетень. Національний науково-дослідний реставраційний центр України. Львівський філіал. 1(7). 2006

Скоп П. Відображення європейських стилів XV—XVIII ст. у порталах українських дерев’яних церков на прикладі дрогобицьких храмів Святого Юра та Воздвиження Чесного Хреста. Дрогобицькі храми Воздвиження та Святого Юра у дослідженнях. Другі читання. Дрогобич: Відродження. 2000. С. 30–39.

Скоп П. Відображення мистецьких стилів у завершеннях дерев’яних бойківських ерков XV-XVIII ст. Сакральне мистецтво Бойківщини. Четверті читання. Львів. Логос. 1999. С. 58-69

Скоп П. Впливи європейського стилю Маньєризм на творчість українських митців XVII ст. Національний науково-дослідний реставраційний центр України. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. Львів. 2 (8), 2006. С. 22-26

Скоп П. Втілення ідей європейського стилю Маньєризм на окремих іконах іконостаса церкви Св. Параскеви-П’ятниці у місті Львові. Національний науково-дослідний реставраційний центр України. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. Львів. 11. 2009. С. 53-56

Скоп П. Естетичні особливості іконостаса Івана Рутковича церкви Архістратига Михаїла із села Стара Скварява. ВІСНИК Львівської національної академії мистецтв. 2011. № 21. С. 155—165.

Скоп П. Іван Руткович – автор ікони “Воздвиження Чесного Хреста” із с. Ситихова. Українська Греко-католицька Церква і релігійне мистецтво історичний досвід та проблеми сучасності. 2. 2003. С. 148-150

Скоп П. Ікона «Адораторія Холмської Богородиці» з колекції Львівського музею історії релігії. Волинська ікона. Дослідження та реставрація. Луцьк. 2003. С. 103–104

Скоп П. Ікони Івана Рутковича церкви Архістратига Михаїла в села Стара Скварява. Історія релігій в Україні. Науковий щорічник. Львів : Логос. Т. 2. 2006. С. 692-702

Скоп П. Мистецькі стилі в пластиці Богородчанського іконостасу. Волинська ікона. Питання історії вивчення, дослідження та реставрації. Луцьк, 1997. С. 31-34

Скоп П. Особливості ікони Богородиця на престолі першої половини XV ст. із збірки Львівського музею історії релігії. Історія релігій в Україні. Львів: Том 2, Логос, 2008, с. 606–612.

Скоп П. Реставрація ікони “Богородиця на престолі” першої половини XV ст. зі збірки Львівського музею історії релігії. Наукові доповіді VI Міжнародної науково-практичної конференції. 2. 2008. С. 226-232

Скоп П. Спроби реконструкції дрогобицьких церков XV–XVII ст. Святого Юра та Воздвиження Чесного Хреста. Сакральне мистецтво Бойківщини. Другі читання. Дрогобич: Відродження, 1997, с. 82–87.

Скоп П. Становлення традицій мистецького стилю Маньєризм в сакральному живописі поч. XVII ст. Західної України. Народознавчі зошити. № 1 (97), 2011. С. 101-107

Скоп П. Стилістичні особливості декоративної пластики в інтер’єрах церков св. Юра та Воздвиження в Дрогобичі. Дрогобицькі храми Воздвиження та Святого Юра у дослідженнях. Перші читання. Дрогобич. Відродження. 1998. С. 87-95

Скоп П. Творчий шлях Івана Рутковича в контексті нових досліджень. Національний науково-дослідний реставраційний центр України. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. Львів. 2 (8), 2006. С. 70-75

Скоп П. Творчість Івана Рутковича в світлі нових досліджень. Вісник Львівської національної академії мистецтв. Вип. 21. Львів. 2008. С. 195-203

Скоп-Друзюк Г. Ікони “Переполовіння” та “Зцілення сліпого” з іконостаса середини XVI ст. церкви Св. Михаїла села Стара Скварява. Історія релігії в Україні. Матеріали ІХ міжнародної конференції 11-13 травня 1999 року. Львів. 1999. С. 230-232

Скоп-Друзюк Г. Іконографічні особливості дрогобицької ікони Ісус Христос з архангелами Федуска маляра з Самбора. Дрогобицькі храми Воздвиження та Святого Юра у дослідженнях. Перші читання. Дрогобич. Відродження. 1998. С. 46-59

Скоп-Друзюк Г. Іконографічні особливості ікон Спас Нерукотворний у творчості Йова Кондзелевича. Волинська ікона. Питання історії вивчення, дослідження та реставрації. Луцьк, 1997. С. 26-31

Скоп-Друзюк Г. Іконографічні особливості сцени «Воскресіння Лазаря» з ікони «Страсті Христові» другої половини XVI ст. Федуска маляра з церкви Воздвиження у Дрогобичі. Дрогобицькі храми Воздвиження та Святого Юра у дослідженнях. Другі читання. Дрогобич: Відродження, 2000, с. 39–68.

Скоп-Друзюк Г. Іконостас середини XVI ст. з церкви Архангела Михаїла села Стара Скварява. Сакральне мистецтво Бойківщини. Другі читання. Дрогобич. Відродження. 1997. 123-127 с.

Скоп-Друзюк Г. Реставрація та дослідження деісусного чину іконостаса середини XVI ст. з села Стара Скварява. Реставрація музейних пам’яток в сучасних умовах. Проблеми та шляхи їх вирішення. Київ, 1998, с. 146.

Скоп-Друзюк Г. Федуско – маляр із Самбора та Самбірська іконописна школа II половини XVI ст. Сакральне мистецтво Бойківщини. Наукові читання пам’яті Михайла Драгана. Дрогобич. Відродження. 1997. С. 85-91

Скоп-Друзюк Г., Скоп Л. Візантійський релікварій XI століття Аронта – Мученика. Освіта і культура XI ст. Діяльність Ярослава Мудрого і сучасність. Київ. 1996. С. 38-39

Скоп-Друзюк Г., Скоп Л. Детский саркофаг эпохи Даниила Галицкого. Византийский временник. Москва : Наука. Т. 58 (83). 1999, с. 172–177.

Скоп-Друзюк Г., Скоп Л. До проблеми фундації Петром Могилою розписів 1644 р. в храмі Спаса на Берестові. Петро могила і сучасність. Київ. 1996. С. 42-43

Скоп-Друзюк Г., Скоп Л. Еволюція творчості дрогобицького іконописця — автора ікони Богородиця з похвалою церкви Успіння с. Мражниця. Історія релігій в Україні. Львів: Логос, 1993, с. 106–107.

Скоп-Друзюк Г., Скоп Л. Ікона Взбранній Воєводі 1748 р. із с. Сапогів на Тернопільщині. Почаївський монатсир в контексті Історії та духовності українського Народу. Тернопіль. 1995. С. 81-86

Скоп-Друзюк Г., Скоп Л. Консекраційні хрести і їх художні особливості. Релігія в Україні. Львів. 1992. C. 58-74

Скоп-Друзюк Г., Скоп Л. Образ Богородиці в творчості дрогобицького іконописця кінця XVI-початку XVII ст. Федька (?) – автора ікони Одигігрїя з похвалою зі с. Мражниці на Дрогобиччині. Богородиця і українська культура. Львів. 1995. С. 58-60

Скоп-Друзюк Г., Скоп Л. Сергій С. Фмай. Релікварій св. Аронта-Мученика. Візантія XI століття. Українське сакральне мистецтво: традиції, сучасність, перспективи. Львів. 2001. С. 97-115.

Скоп-Друзюк Г., Скоп Л. Федуско маляр з Самбора та Самбірська іконописна школа другої половини XVI ст. Історія релігій в Україні. 5. Львів. 1995. С. 429-432

Ткачук В. Мистецтво повторення Друковані джерела українських ікон XVIII–XIX століть із колекції Понамарчуків. Антиквар. № 1–2 (121) 2021. С. 40-55

Тріска О. Історіографія вивчення української хатньої ікони. Народознавчі зошити. 2016. 5. С. 1062-1072

Федак М. Астрономічні мотиви в українському іконописі. Українське небо. Студії над історією астрономії в Україні. 2014. С. 211—225

Федак М. Датовані ікони Страшного Суду з колекції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Вісник Львівського університету. Серія: Мистецтвознавство. № 13. 2013. С. 182-198

Федак М. Іконостас кінця XVI — початку XVII ст. із церкви Св. Миколая с. Тур’є на Старосамбірщині. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. №6, 2017. С. 90-98

Федак М. Особливості іконографії образа «Богородиця Нев’янучий цвіт» в українському іконопису XVI – XVIII століть. Студії мистецтвознавчі. 2017. 4. С. 44-53

Федак М. Художньо-іконографічні особливості творів майстра ікони «Преображення Господнє» з церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці села Яблунів на Турківщині. Народознавчі зошити. № 3 (159), 2021. 675-688

Франків У. Ікони Марка Шестаковича Домажирського з колекції Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького. Історія релігій в Україні. 2017. Вип. 27(2). С. 182-191

Химка Д. П. Ікони села Бортне. Бортне – Село з Каміня. Т. 1. 2017. С. 217-243

Цимбаліста М. До іконографії святої Параскеви з сувоєм в західноукраїнському мистецтві XVII століття. Християнська сакральна традиція: історія і сьогодення 2013. Вип. 1. С. 49-53

Шапіро О. Святий Архистратиг Михаїл – наш захисник і покровитель Києва. Світогляд, 2024, №1 (105). С. 28-43.

Шевлюга О. До джерел українського іконостаса. Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини. 11. 2015. С.365-376

Юхимець Г. Образ Св. Великомучениці Варвари в українській графіці XVII–XVIII ст. Рукописна та книжкова спадщина України. 2020. Вип. 25. С. 124-147

Статті

Наукові дослідження на теми, пов'язані із українським сакральним мистецтвом