Церква збудована на місці давнішої святині, дані про яку не збереглися. На стіні захристії викарбувано дату «1770», хоча шематизми Перемиської єпархії подають як дату будівництва церкви 1786 рік. Декілька разів перебудована і розширена, зокрема, 1881 року розібрано старий бабинець, новий прибудовано до нави як її частина [1, с. 39]. У міжвоєнний час до церкви позаду святилища добудовано прямокутне приміщення захристії [2, с. 336—337].
Після виселення українців церква стоїть без ужитку і поволі нищиться. Наприкінці 1950-х років завалився ґанок, дерев’яна вежечка якого стоїть зараз у храмі.
Доля убранства церкви невідома; збереглися лише два бічні престоли з іконами Успіння Пресвятої Богородиці та Кирила і Методія.
Дзвіниця, що була збудована при церкві 1830 року, розібрана на будівельний матеріал наприкінці 1940-х років [2, с. 402].

Джерела:
1. Mazur J. Zabytkowa architektura cerkiewna Ziemi Lubaczowskiej. Lubaczów, 2015. 136 s.

2. Zieliński K. Leksykon drewnianej architektury sakralnej województwa podkarpackiego. Carpathia. 2015. 408 S.

О. Свідзинська