Трійця Старозавітна
Триєдиність Бога – одна з основних догматичних засад християнства. У Старому Заповіті можна знайти численні уривки, які можна трактувати як свідчення про множинність Єдиного Бога. Особливо важливою є сцена з Книги Буття (18:1-33), у якій Авраама і Сару відвідує троє ангелів, що символізують Трійцю. Цей уривок став основою для християнської іконографії Старозавітної Трійці, яка широко поширена в сакральному мистецтві. Цей уривок з Біблії, де Бог явився в трьох особах, є важливою частиною християнської теології. Зустріч людини з Трійцею вказує на містичне розуміння Божої природи, що є Однією, але водночас триєдиною. Іконографія, що з’явилася на основі цієї сцени, допомогла візуально передати це складне богословське поняття, одночасно зберігаючи глибокий зв’язок із біблійними текстами.
Іконографія
Традиційною є композиція, у якій по центрі знаходиться стіл, за яким сидить троє ангелів. Один посередині, а інші – поруч. Вони зодігнені у хітони і гіматії, а в руках тримають жезли як символ влади. На головах білі стрічки – діадеми, які є античним еквівалентом царської корони. Часто також зображується Авраам і Сара. Такі ікони відносяться до типу “Гостинність Авраама”. На таких іконах старий чоловік зазвичай прислуговує при столі, а Сара дивиться із входу в дім, слухаючи звістку про свою вагітність. Іноді ангелам прислуговують обоє. Усі елементи ікон в тій чи іншій мірі можуть бути цінним джерелом знань у різних галузях. Так архітектура, вбрання персонажів, а також посуд і страви на столі відповідають реаліям певної епохи.
Михайло Скоп
