Свята Катерина Олександрійська (287–305) — одна з найшанованіших святих у християнській традиції. Серед дослідників немає єдності щодо історичної достовірності житія святої Катерини. Існує гіпотеза, що одним із прообразів її історії могла стати Гіпатія Олександрійська — антична філософиня, вбита християнськими фанатиками в 415 р.

Згідно з агіографічними переказами, вона народилася в царській родині в Олександрії близько 287 р. З раннього віку Катерина виявляла видатні здібності: вивчала праці античних філософів, медицини та ораторського мистецтва. Її небачена краса привертала загальну увагу, але вирішальним у її духовному житті став сон, у якому Пресвята Богородиця з Немовлям Христом закликала її до служіння Богові. Христос, однак, відкинув дівчину, як “не достатньо прекрасну”. Прокинувшись, Катерина звернулася до сирійського монаха, який охрестив її. Після цього у сні Еммануїл обручив її перснем, назвавши своєю нареченою.

У часи гонінь імператора Максиміана ІІ Катерина виступила проти язичницьких культів, закликаючи імператора до навернення в християнство. На виклик імператора вона вступила в суперечку з численними філософами, які намагалися переконати її у правдивості язичництва, однак завдяки своїй красномовності та мудрості перемогла їх. Багато з них після цього навернулися до християнства.

Максиміан піддав Катерину жорстоким катуванням, зокрема, погрожуючи колесуванням, однак, згідно з житієм, Господній ангел зруйнував знаряддя тортур. У в’язниці свята навернула до християнства дружину імператора, воєначальника та 200 їхніх слуг, які були страчені. Саму Катерину було засуджено до смерті через обезголовлення. Згідно з переказами, замість крові з її тіла потекло молоко. Ангели перенесли тіло мучениці на гору Синай, де згодом збудовано монастир, який став важливим центром християнства.

Іконографія

Іконографічний образ святої Катерини формувався під впливом як східних, так і західних традицій. Її зазвичай зображають молодою вродливою дівчиною у розкішних шатах, що відповідають епосі створення ікони. На голові може бути корона — символ царського походження та великомучеництва. Серед характерних атрибутів — хрест, пальмова гілка, меч (знак страти) та колесо, що найчастіше має шипи або зображене зламаним. У деяких іконах зустрічається книга, сувій або обручка як символ духовного шлюбу з Христом. В українському іконописі образ Катерини поступається за популярністю святим великомученицям Параскеві та Варварі. Його розквіт припадає на кінець XVII — початок XIX ст.