(близько 1570–1630) — видатний український маляр XVII століття, один із представників львівської іконописної школи. Працював переважно в техніці темперного малярства, його творчості властивий синтез традиційного українського іконопису та актуальних тенденцій ренесансного мистецтва. Новаторством художника було використання олійних фарб у тілесних партіях.

Навчався у Лаврентія Пилиповича. Очолював львівский малярський цех. Один з авторів іконостасу ц. Святої Параскеви у Львові, автор іконостасу ц. Успіння Богородиці у Львові (1630 р.), який після пожежі в 1637-38 рр. відновлював його учень М. Петрахнович-Мороховський. Пізніше іконостас був перенесений до храму у Великих Грибовичах, де його частини були віднайдені та реставровані вже в XX столітті.

Особливостями стилю Сеньковича є яскрава кольорова гама, тонка графічність та виразність облич святих, а також використання елементів європейського декоративного малярства.

М. Скоп