(бл. 1700-1770). парох церкви Воздвиження Чесного Хреста у Дрогобичі, професійний маляр образів для дрогобицьких храмів. Народився бл. 1700 року в Дрогобичі. Вихованець місцевої іконописної школи малярів. Його творчість стала професійним і самобутнім феноменом українського бароко. Походив із династії священиків Глібкевичів. Серед ранніх його робіт виділяється ікона з вівтаря старої церкви Св. Трійці “Стрітення” бл. 1740 р. сповнена глибокого сакрально-символічного змісту. У 1740-1750 рр. о. Глібкевич виконував стінопис у дрогобицьких церквах Воздвиження Чесного Хреста, Св.Юра, Різдва Богородиці, кий став неповторною сторінкою українського сакрального мистецтва. Збереглися численні твори, виконані о. Василем, деякі з них мають датований підпис, що дає унікальну можливість простежити еволюцію майже всієї його творчості. Він виконав ряд вівтарів та частин іконостасів як для своєї церкви (образи для вівтаря Св. Миколая, фондований братчиком Даниїлом Хомецьким. 1746-1747 рр, образи вівтаря Воздвиження Чесного Хреста, фондовані Олександром Губицьким, 1759 р., образ «Поклоніння Христу» (з портретами владики йосифа Шумлянського Марії Терези) для деісусного ряду і «Тайна Вечеря» посередині прязникового ряду головного іконостасу ( перед 1770р). так і для таких дрогобицьких церков як Св. Юра (образи для вівтарів Св. Юра, Св. Миколая, Успшня Богородиці, два феротрони – прецесійні образи). Різдва Богородиці (намісний та апостольський ряди головного іконостасу і феротрон, II половина XVIII ст). Св П’ятниці (зберігся апостольський ряд головного іконостасу початок ІІ-ої половини XVIII ст.). У 1753 році одночасно виконав два запрестольні вівтарикм з близькою євхаристичною тематикою «Христос-Виноградар» (старанням Андрея Немировського) для церкви Воздвижсння Чесного Хреста та Оплакування» (із зображенням Христа, з ран котрого проростає виноградна лоза) для церкви Св. Юра. Він графічно оформив «Поминальник Михайла Глібкевтча» (1741 р.) Зберігся унікальний образ його роботи «Розп’яття з ктиторами» на полотні з невідомої церкви та інші твори. Творчість о. Глібкевнча — це синтез місцевих та середньоєвропейських традицій, які виражали вже західні стильові впливи бароко і рококо. Водночас його іконопис є центральним, яскравим явищем у церковному мистецтві Перемишльської Єпархії XVIII ст., яке, очевидно, виражало духовно-естетичні інтенцй бойківського субетносу. Попри активну творчість, о. Глібкевич у житті був надзвичайно скромною людиною ніби втілював у своїх життєвих вчинках моральні заповіти високої християнської духовності, якій він прослужив усім своїм талантом. У його роботах бачимо також зображення дрогобичан того часу, людей, які платали за ікони. Це теж визначальний штрих тієї доби – мирське дивовижно перепиталося із сакральним. Помер о. Василь Глібкевич 1770 року, про що с запис уцерковному «Синодику».

Л. Скоп