Київський художник. Народився бл. 1685 р. Працював у малярні Києво-Печерської лаври з 1724 до 1744 р. при начальниках малярні Іоанні та Феоктисті, а з 1744 до 1755 р. сам очолював цю малярню. В 1744 р. упав з риштовання біля Троїцької брами і пошкодив собі но­ги. В 1755 р. Аліпій скаржиться архі­мандриту лаври на погіршення зору, що не дозволяє йому виконувати дрібної роботи. Просить звільнити його з посади начальника малярні, дозволити жити на дальніх печерах, мати при собі послушпика-маляра та служителя для посилок. 17 серпня 1755 р. архімандрит Лука дозволив Аліпію жити на дальніх печерах, але той повинен був запропонувати кан­дидата замість себе в начальники ма­лярні. В 1755 р. у заяві до лавр­ського керівництва Аліпій писав про свої роботи: «Малював спочатку цер­ковні дахи та бані, а потім церкви та іконостаси в Китаєві, Голосіївці, Пирогові, Вишеніках, Осокорках, Сорокошицях, Пакулі, Стародубщині, в двох печерах і в Болдаївці на Либеді». Є відомості, що він в 1754 р. писав ікони для церкви у фортеці св. Єлизавети. В цьому ж році виконував портрети Петра І, Катерини І, принца Оранського, королеви Собсськоі. У 1759 р. малював «страсні» ікони для Києво-Кирилівського мона­стиря. Збереглися деякі малюнки Аліпія, а саме: в кужбушку арк. 14 — зображення св. Варвари, виконане пером і туш­шю. На звороті папис: «Сей кунст Иеродиякона Алипия печєрського монастиря»; у кужбушку XX — 2 1 наарк. 39 рисунок тушшю «Мадонна з немовлям» з підписом: «Року 1760 ноября 24 числа рисовал Алиппий сам своєю рукою»; в кужбушку XX—83 — рисунок пером із зображенням сидя­чої постаті Богородиці (арк. 37) і такої ж постаті Христа (арк. 38), на малюнках підпис «Року 1754 декаб-ря І Алипий рисовал». Аліпію при­писується виконання ряду компози­цій у настінному розписі Троїцької надбрамної церкви Києво-Псчсрської лаври. Помер він п травні 1768 р. В тому ж році архієпископ синайський Кирил писав до Києво-Печер­ської лаври, що покійний мав 3000 червінців, з яких 1 2 0 0 заповів лаврі, а решту 1800, поділивши на три рів­ні частини, заповів передати до Ієрусалима, Сипаю та Афона. З лав­ри Кирилові відписали, що Аліпій не залишив ніякого майна, крім кількох ікон. Поховано Аліпія в Успенській церкві Кієво-Печерської лаври. [Мусиенко П. Забьітьій украинский художник XVIII ст.— Искусство, 1959].

П. Жолтовсьсикий Художнє життя на Україні в XVI — XVIII ст. — К.: Наук. думка, 1983. — 180 с., іл.; 25 см.