Апостол Хома
Ім’я Хоми походить від арамейського слова “ta’am”, що означає “близнюк” або “той, що має пару”. В Євангелії від Івана його також названо Дідімом, що з грецької перекладається як “близнюк” (Ів. 11:16) — “Тома, на прізвисько Близнюк”. Згідно з деякими тлумаченнями, апостол отримав таке прізвисько через подібність до Ісуса.
Хома був обраний одним із Дванадцяти апостолів (Мт. 10:2-4, Мк. 3:14-19, Лк. 6:13-16). В Євангелії від Івана він згадується в кількох важливих епізодах. Під час подорожі Христа з учнями до Вифанії, коли інші апостоли виразили побоювання перед небезпекою, пов’язаною з цим шляхом, Хома сказав: “Ходімо й ми з Ним, щоб разом умерти”. Також Хома прославився своєю недовірою: після Воскресіння Христа, коли Ісус явився апостолам, Хоми не було з ними (Ів. 20:25). Коли він почув про чудо, то заявив: “Коли на руках Його знаку від цвяхів не побачу, і пальця свого не вкладу до рани від цвяхів, і своєї руки не вкладу до боку Його, не повірю!”. Через вісім днів Ісус знову з’явився учням і запросив Хому торкнутися Його ран. Після цього апостол вигукнув: “Господь мій і Бог мій!” (Ів. 20:28).
В апокрифічній традиції Хома згадується також у переказі про Успіння Богородиці. Згідно з цим переказом, Хома прийшов лише на третій день після поховання Діви Марії і попросив відкрити гріб, аби попрощатися. Вважається, що тоді він побачив, як Богородиця возноситься на небо, залишивши йому свій пояс як доказ чуда. Особливу увагу апостолу приділяють гностичні тексти. Згідно з деякими з них, Ісус довірив апостолу таємне значення свого вчення. Особливої уваги заслуговує апокриф “Діяння Хоми” (IV ст.). У цьому тексті описано, як Хома був посланий Ісусом до індійського царя Нондофера, який шукав архітектора для будівництва палацу. Хома взяв гроші на будівництво, але замість того, щоб зводити палац, роздав їх бідним, одночасно проповідуючи християнство. Коли цар дізнався про це, то ув’язнив апостола. Однак його померлий брат з’явився цареві у сні і розповів, що бачив у раю палац, збудований Хомою через його милосердні справи. Після цього цар увірував у Христа. Під час своїх подорожей Хома зустрічався з переслідуваннями, зокрема через навернення в християнство дружини одного з царів, яка після цього відмовилася від подружнього життя. Зрештою за наказом царя апостола вбили мечем, або списом.
Іконографія
В українській традиції Хома зазвичай зображується безбородим, що символізує його смерть у молодому віці. У апостольському ряді він, як правило, розташовується крайнім зліва. З протилежного краю зазвичай знаходиться безбородий апостол Пилип, що може ускладнювати їхню ідентифікацію. Хому найчастіше зображують у синьому хітоні і червоному гіматії. Його атрибутами є сувій, будівельний кутник як символ будівництва небесного палацу, спис або кинджал, що вказує на його мучеництво. Сцена “Увірування Хоми” є однією із ключових у ряді П’ятидесятниць.
Михайло Скоп
