Свято Всіх Святих виникає на основі біблійних текстів, зокрема з книги Об’явлення Івана Богослова 5:11-13 та 7:9-14: “…Потому я глянув, і ось натовп великий, що його злічити не може ніхто, з усякого люду, племен, народів, і язиків, стояв перед престолом і перед Агнцем, зодягнені в білу одежу, а в їхніх руках було пальмове віття. І вони взивали гучним голосом, кажучи: Спасіння нашому Богові, що сидить на престолі, і Агнцеві! А всі Анголи стояли навколо престолу, старців і чотирьох тих тварин. І вони на обличчя попадали перед престолом, і вклонилися Богові, кажучи: Амінь! Благословення, і слава, і мудрість, і хвала, і честь, і сила, і міць нашому Богу на вічні віки! Амінь! І відповів один із старців, і сказав до мене: Оці, що зодягнені в білу одежу, хто вони й звідкіля поприходили? І сказав я йому: Мій пане, ти знаєш! Він же мені відказав: Це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця…”

Іконографія
В українській іконописній традиції сцена поклоніння всіх святих трактується відповідно до тексту Об’явлення Івана Богослова, і тому зображається зазвичай у контексті Страшного Суду. Святі тут згруповані за рангами такими як праотці, святителі, пустельники, мучениці тощо. Окремі ікони, де зображено десятки або навіть сотні святих, не є характерними для української традиції. Та з XVIII століття поширюються композиції, у яких зображено собори окремих груп святих. До таких належать іконографії “Собор всіх Отців Печерських”, “Собор святих українського народу” тощо. Повертаючись до класичної схеми, що походить зі Страшного Суду, слід зазначити цікаве зображення поклоніння святих у притворі Троїцької Надбрамної церкви. Святі тут згруповані, як звично, за рангами, але під їх ногами зображені алегоричні тварини. Наприклад, під преподобними отцями — тими, хто відзначився непохитністю та силою християнської віри — зображено слона.

У церкві Всіх Святих Києво-Печерської лаври цей сюжет подано в оригінальній формі. Храмовий образ тут розміщується не в намісному ряді, а займає молільний ряд. Центральним тут є ікона “Собор Архистратига Михаїла”. Над ними розміщено Новозавітну Трійцю. Така композиція є своєрідним відродженням традиції молільного ряду XV-XVI ст., у якому замість традиційних для українського іконопису дванадцяти апостолів зображено представників різних святих чинів.

Михайло Скоп