Великомученик Теодор Стратилат
(+ 8 лютого 319 р.) Святий Теодор Стратилат походив з міста Євхаїт у Малій Азії. Згідно з легендою, неподалік міста на полі було провалля, з якого щодня вилазив змій, щоб вполювати людей чи тварин. Одного дня святий Теодор вирішив перемогти це чудовисько. Озброївшись, він, не сказавши нікому, вирушив на поєдинок. Коли він прибув на місце, змія там не було, тож святий приліг на траву і заснув. Його розбудила християнка Євсевія, в хаті якої зберігалися мощі святого Теодора Тирона. Після молитви святий сів на коня і викликав змія на бій. Коли чудовисько виповзло з провалля, вершник завдав йому удару і переміг. Коли місцеві жителі дізналися про цей подвиг, багато з них повірили в Христа.
Після цього Теодор був призначений воєначальником (з грецької “стратилатом”) у місті Гераклія. Про охрещення багатьох людей завдяки прикладу святого дізнався імператор Ліциній (співправитель Костянтина). Він запросив святого до столиці, але той відмовився, пояснивши, що велика кількість людей відкинула римських богів і є ризик бунту та відділення міста від Риму. Теодор запропонував імператору самостійно приїхати до Гераклії, щоб принести жертви богам і таким чином переконати людей залишити християнство. Ліциній відвідав місто з багатьма золотими ідолами, щоб їм поклонялися. Теодор попросив імператора передати йому божків, нібито для молитов. Вночі святий розбив статуетки і роздав коштовні уламки бідним. Імператор, дізнавшись про це, наказав жорстоко катувати святого. Його розтягували на землі, били залізними прутами, палили, а згодом розіп’яли на хресті та викололи очі. Однак вночі ангел повністю зцілив святого і зняв його з хреста. На ранок, коли посланці імператора прийшли кинути тіло святого в море, вони виявили, що він живий, і багато з них, а також інші свідки цього дива, повірили в Христа. Врешті-решт, імператор наказав відрубати святому голову. Це сталося у 319 році. Опис страждань і смерті святого залишив його слуга, писар Уар.
В українському іконопису образи святого Теодора Стратилата зустрічаються рідше, ніж образи святого Георгія чи святого Дмитрія. Він часто зображується як безбородий (менш часто бородатий) воїн зі списом і круглим щитом. Інколи під його ногами можна побачити переможеного змія. Варто зазначити, що така іконографія також зустрічається на іконах святого Теодора Тирона, легенди про яких мають багато спільних рис, що може спричиняти плутанину. Тому, за відсутності підпису, часто складно визначити, який саме з Теодорів зображений.
Михайло Скоп