Княгиня Ольга народилася орієнтовно між 889 і 891 роками. Походження княгині залишається предметом дискусій: за різними версіями, вона могла бути родом із Болгарії, Пскова або, за деякими теоріями, нащадком київського князя Аскольда, сім’ю якого, ймовірно, вивезли до Пскова після його загибелі. Припускається, що Ольга вийшла заміж за київського князя Ігоря у віці 12–14 років. У літописі “Повість временних літ” подано опис убивства Ігоря древлянами під час збору додаткової данини, що стало приводом для помсти Ольги. Вона жорстоко розправилася з древлянськими послами, які запропонували їй одружитися з їхнім князем Малом. Перше посольство було поховано живцем, друге — спалене в лазні. Пізніше її військо прибуло до столиці древлян, де на тризні за Ігорем були вбиті п’ять тисяч древлян. Після річної облоги Ольга наказала спалити місто, завершивши таким чином своє покарання. Існує також легенда, що під час перебування Ольги в Константинополі візантійський імператор запропонував їй шлюб. Щоб уникнути цього, Ольга заявила, що перед шлюбом хоче охреститися і попросила імператора стати її хрещеним батьком. Коли хрещення відбулося, княгиня відмовила йому у шлюбі, вказавши, що «дочка не може одружуватися з батьком». Після візиту до Константинополя Ольга надіслала посольство до короля Священної Римської імперії Оттона І, щоб запросити до Києва єпископа та священників. Цей крок, імовірно, мав на меті створити певний політичний тиск на Візантію для забезпечення вигідніших умов у процесі прийняття християнства. Проте, місія не досягла успіху. Завершення правління княгині припадає на 964 рік, коли її син Святослав досяг зрілості та успадкував правління Київською Руссю.

Нестор Літописець називає Ольгу першою християнською правителькою Київської Русі серед язичників, хоча до неї хрещення приймав князь Аскольд. Однак лише з приходом її онука, князя Володимира, християнство стало державною релігією. Наприкінці X століття Ольгу почали шанувати як святу, а в 1547 році вона була канонізована в лику рівноапостольних.

Іконографія

В українському іконопису образ святої Ольги зустрічається із XVII ст. Значно більш поширеними її зображення стали із XIX століття. Зазвичай святу зображують на окремих іконах або у парі із князем Володимиром. Ольга представлена у князівських шатах, із білим платом на голові, поверх якого знаходиться корона або князівська шапка. У руках княгиня тримає хрест і модель храму, що символізують її вплив на поширення християнства на Русі.