Архистратиг Михаїл
«Міхаель» в перекладі з др. євр. -“Хто як Бог?”. Також читається як “Старший посланець, вповноважений Бога”. Глава небесного воїнства. На ім’я в Біблії згадується у книзі Даниїла (Дан.10:13), (Дан 10:21). (Дан12:1), де його названо князем. Крім того, є гіпотеза, що саме про Михаїла говориться в ряді біблійних епізодів, як то поява ангела Валааму (Чис 22:22), рятунок отроків з вогненної печі (Дан 3.95), чи поява Ісусу Навину (Нав 5 13-15). В Біблії архангелом його названо лише один раз – в соборному посаланні Юди Тадея (Юд 1:9): “І сам Архангол Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не наважився винести суду зневажливого, а сказав: Хай Господь докорить тобі!”. Все тому, що слово “Архангел” (“Старший Посланець”) грецького походження і в єврейській традиції з’явилося доволі пізно.
Найвідомішим його подвигом є перемога над військом Люципера і його ангелів. В Біблії цей епізод згадано тільки в Євангелії від Луки (Лк. 10:18) “Він же промовив до них: Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.” А також в Откровенні Івана Богослова: (Откр.12: 7-10) “І сталась на небі війна: Михаїл та його Анголи вчинили зо змієм війну. І змій воював та його анголи,та не втрималися, і вже не знайшлося їм місця на небі.І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені.” Згідно з християнською традицією, Михаїл буде скликати душі і судити їх на Страшному Суді. У Євангелії від Никодима після сходження Ісуса в Ад, Він доручив Михаїлу віднести душі праведників до Раю, тому Михаїл вшановується як покровитель померлих.
Іконографія
Перші образи саме Михаїла датуються VI ст. Починаючи з цього часу поширені зображення його імператорських ризах – далматику та лорі (широка смуга, прикрашена самоцвітами). В правій руці жезл або лобаріум (бойовий штандарт імператора). В лівій – держава у вигляді напівпрозорої круглої сфери. Зазвичай у ній зображено монограму Христа (“Х” або “ІС ХС”) або мандорлу із зображенням Христа. Цей символ Конрад Онаш порівнює зі скульптурою давньогрецької богині Ніки, яка тримає в руці зображення імператора. Символи імператорської влади у руках архангела символізують його владу, дану від Бога.
Починаючи із XII ст. все популярніша традиція малювати Михаїла як воєначальника в обладунках. Імовірно, вона походить від іконографії “Явлення Михаїла Ісусу Навину”, згідно з якою, біля Архистратига зображалась маленька постать єврейського полководця. Пізніше Навин зникає і сюжет стає самостійним.
В українському іконописі зображення Михаїла найчастіше зустрічаються в чині Моління, на Дияконських дверях іконостасу, як осібний храмовий образ, на сценах Страшного Суду та ін. Починаючи із XVI іконографія Михаїла в образі воїна витісняє зображення в імператорських шатах. У цей період Архистратиг найчастіше зображений у сучасних художникові латах шляхетного воїна із червоним плащем. В одній руці він тримає меч, а в іншій – піхви або терези. Часто він стоїть на подушці або символі безцінечності – ∞. Великої популярності набрали ікони з житійними сценами. Зазвичай – це сцени Старого Заповіту: Вигнання з Раю, Поєдинок з Яковом, Порятунок трьох отроків, Знищення Содому. А також пізніші, як то Явлення жонам-мироносицям чи Чудо в Хонах. Починаючи із 2 пол XVII ст все частіше зустрічаються варіанти іконографії, на яких він топче нечистого і/або тримає терези із душами. Вогненний меч поширений від XVIII ст.
