(1580–1623) — архієпископ Полоцький, монах Василіанського ордену, мученик, канонізований святим. Народився в православній шляхетській родині в місті Володимирі Волинському. Після Берестейської унії 1596 року переїхав до Вільнюса, де вступив до ордену Василіан під ім’ям Йосафат. Ативно пропагував унію з Римською церквою, а його проповідницька діяльність принесла йому славу як “душехвату”, завдяки його переконливим виступам. Був архимандритом Віленського монастиря, пізніше став архієпископом Полоцьким. Його місією було організувати школи, відновити церкви та активно агітувати за перехід православних під юрисдикцію Папи Римського. Його діяльність викликала спротив серед православних, тому архієпископ неодноразово стикався з насильницьким опором.

У 1623 році Йосафат був вбитий під час народного заколоту в місті Вітебськ, коли його лояльність до унії призвела до конфлікту з місцевим православним населенням, що відмовлялося прийняти католицьке керівництво. Його смерть стала мученицькою, і вже у 1867 році він був зарахований до лику святих, ставши покровителем Русі та Польщі.

Іконографія

Зображається із досить короткою або довгастою темною бородою і довгим волоссям. На голові зазвичай єпископський пілеолус або монаший катпур. Зодягнений у архієпископські фелон (зазвичай із поясами, а не поліставріон) і омофор. У руках можуть бути єпископський жезл, Євангеліє, хрест, пальмова гілка і сокира як символ мучеництва. Іноді сокира зображена забитою у голову святого. Зустрічаються зображення, на яких ангел кладе на голову святого мученицький вінець.

Михайло Скоп