Ця подія не описана в Чотирьох Євангеліях, але згадується в апокрифічних текстах, таких як Протоєвангеліє Якова (друга половина II ст.) та Євангеліє псевдо-Матвія (IX ст.). Ці джерела відрізняються між собою, але радше взаємодоповнюють. Пізніше опис Введення в Храм було розвинено численними авторами, серед яких Григорій Палама, Василій Великий, Яків Ворагінський (автор Золотої Легенди), Дмитрій Туптало та інші.

Згідно з апокрифічними текстами, ангел сповістив Анні про народження дитини, і жінка пообіцяла віддати її на службу Господу. Коли Марії виповнилося три роки, її батьки, Йоаким та Анна, привели дитину до Храму, приносячи дари. Першосвященик Захарія поцілував Пречисту Діву та виголосив, що Господь благословив її ім’я, адже через неї проявиться викуплення Ізраїля. Марія самостійно піднялася п’ятнадцятьма сходами до Храму, не озираючись до батьків. З того часу вона виховувалася при Храмі, спілкуючись із ангелами, які приносили їй їжу, і, за свідченнями апокрифів, проявляла мудрість та благочестя, властиві дорослим.

Відповідно до опису Дмитрія Ростовського, життя Марії при Храмі було суворо розплановане: вона молилася, займалася рукоділлям і читала Святе Письмо. Щоденні молитви вона звершувала навіть у Святая Святих, куди міг входити лише первосвященик раз на рік. Коли Марії виповнилося дванадцять або чотирнадцять років, священники вирішили віддати її заміж.

Іконографія

Ікона “Введення Богородиці в Храм” належить до дванадцяти найбільших празників і практично завжди представлена в іконостасах. Сюжет також зображається на акафістних іконах і в сценах житія Йоакима та Анни. Композиція певним чином близька до іконографії «Стрітення», адже обидві сцени відображають принесення первістка в Храм, що відповідало приписам юдейського Закону. На іконах, зазвичай, зображено Йоакима, Анну та діви, які тримають свічки, символізуючи непорочність. Марія зображається у віці трьох років, проте часто має вигляд зрілої дівчини. У XVI-XVII ст. Діву почали зображати юною, з непокритою головою та у віночку.

На іконі також зображають Захарію біля воріт Храму, які оформлені колонами та сходами. У його постаті можуть бути поєднані елементи старозавітного та християнського священничого одягу. На задньому плані можна побачити архітектурні деталі, такі як завіса чи скрижалі Закону, а також сцени Благовіщення, читання Марією Святого Письма або ангела, який приносить Їй їжу.