Згідно з легендою, у 358 році в Римі подружжя патриція Джованні довго не могло народити бажану дитину. У зв’язку з цим вони палко молилися до Богородиці, просячи Її заступництва. Врешті, в ніч на 5 серпня Діва Марія явилася обом подружжю уві сні. Вона сповістила, що дитина народиться лише за умови зведення храму на Її честь на пагорбі Есквілін. Для підтвердження правдивості Своїх слів Богородиця пообіцяла покрити пагорб снігом посеред літа.

Наступного ранку подружжя вирушило до папи Ліберія, щоб повідомити про видіння. На їхній подив, понтифік також отримав подібне одкровення. У супроводі священнослужителів вони попрямували на вказане місце, де справді виявили сніг, що вкрив пагорб. Після освячення місцини було розпочато будівництво храму, присвяченого Пресвятій Діві Марії.

Ці події пов’язують із чудотворним образом Марії Сніжної, що знаходиться в базиліці Санта-Марія-Маджоре. Образ відомий також під назвою Salus Populi Romani (“Спасіння римського народу”) і вважається одним із найшанованіших у Римі.

Іконографічний тип цієї ікони належить до Одигітрії (Дороговказниці). Серед особливостей зображення виділяються схрещені руки Богородиці, якими Вона обіймає Христа. Її права рука благословляє, а ліва тримає білу хустину. На окремих зразках, зокрема на оригіналі, Богородиця дивиться в протилежний від Еммануїла бік.

Одним із найвідоміших списків цієї ікони є чудотворний образ Кохавинської Богородиці (с. Кохавино, нині смт Гніздичів Жидачівського району, Україна).

Ікона Марії Сніжної мала популярність переважно серед католиків. Зокрема, її зображення були поширені в українському мистецтві XVII–XVIII століть із розвитком Унійної Церкви. Більшість таких ікон створювалися для костелів.