Богородиця Благодатна
«Божа Мати Благодатна» (фр. de Grâce). Іконографія також відома як «Чудотворна медаль» (фр. Médaille miraculeuse). Згідно католицької традиції «Благодатна» є титулом Діви Марії, який не асоціюється з якоюсь конкретною іконографією, тому під назвою «Божа Мати Благодатна» можна зустріти доволі різні зображення, що може викликати плутанину. Найбільш поширеною є іконографія, що походить від видіння святої Катерини Лабуре, якій у 1830 р. були явлення Діви Марії. Під час другого з них 27 листопада Божа Мати показала себе в овальній рамці, стоячи на земній кулі. Вона носила кільця з дорогоцінними каменями, які сяяли променями на землю. По краях рамки з’явились слова «Ô Marie, conçue sans péché, priez pour nous qui Avons recours à vous» (фр. «О Маріє, без гріха зачата, молись за нас, що прибігаємо до тебе»). Жінці здавалось, що рамка обертається, показуючи коло з дванадцяти зірок, літеру «М», перетнуту хрестом, Найсвятіше Серце Ісуса, увінчане шипами, а також Непорочне Серце Марії, пронизане мечем. На питання, чому деякі камені не сяють, Діва відповіла, що це благодаті, про які люди забувають просити. Тоді Діва Марія попросила віднести ці образи до її сповідника і доручила носити такі медальйони: «Усі, хто їх носить, отримають велику благодать» [56]. Медальйон, у якому відображено видіння, виготовив ювелір А. Вачетте. З того часу у вірян Західної Церкви цей образ набув стрімкого поширення не лише у вигляді медальйонів, але і відобразився у скульптурі і живописі.
Основні елементи іконографії відповідають символіці медальйону. Це зображення Пречистої, яка розпростерла руки що символізує заступництво. Таке положення походить, найімовірніше, від іконографії «Божа Матір Милосердна». Вона стоїть на земній кулі, що символізує Внебовзяття. Під ногою Діви повалений змій, що символізує перемогу над первородним гріхом і відсилає до уривку зі Старого Заповіту (Буття 3:15): «І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту». Слід уточнити, що є низка зображень, у яких немає змія, а в ногах Діви лежать п’ятнадцять троянд Розарію. В будь-якому разі, наявність одного із цих атрибутів дозволяє відрізняти цю іконографію від «Божої Матері Милосердної». Догмат про Непорочне зачаття Діви Марії відображений у словах «без гріха зачата», тому іноді іконографію асоціюють із «Дівою Марією Непорочного Зачаття». Німб Божої Матері оздоблюють дванадцять зірок згідно апокаліптичного образу Діви, зодягненої в Сонце (Одкр. 12: 1): «І з’явилося на небі велике знамення — жінка, одягнена в сонце. Під ногами в неї був місяць, а на голові корона з дванадцятьма зірками». Особливою рисою також є наявність променів, які виходять з рук Богородиці, що символізують благодаті і відображають титул Марії «Посередниця Божественних Благодатей» [120]. Пречиста на цих зображеннях традиційно постає у блакитному мафорії з білим платом, що покриває голову, а також у довгій білій туніці, з-під якої видніються пальці босих ніг. Вона оперезана довгим блакитним поясом, зав’язаним у вузол посередині.
У сакральній пластиці Львова ця іконографія є однією із найбільш поширених. Найвідомішою і найдавнішою є фігура 1859 р. скульптора Й. Н. Гауттманна. Її було встановлено на криниці-фонтані у 1861 р., а у 1895 р. переміщено на площу поруч через встановлення на цьому місці пам’ятника А. Міцкевичу. У 1950 р. релігійну скульптуру було перенесено до каплиці Боїмів, а згодом – до церкви Андрія. Святиню було відновлено з реконструкцією фонтану та встановленням копії фігури у 1997 р. українською громадою. Її освятили 14 жовтня на свято Покрову Пресвятої Богородиці.
Як засвідчують літературні джерела, а також результати усного опитування сучасних львів’ян, попри повну відповідність цього твору іконографії «Чудотворний Медальйон», скульптура зазвичай фігурує лише як Матір Божа без уточнення іконографічного типу. Тому нема підстав стверджувати, що є помітна тенденція асоціації твору з культом Чудотворного Медальйону. Це важливо тому, що менш відомі фігури з аналогічною іконографією у публічному просторі Львова досить часто асоціюються із Покровою, репрезентуючи відповідні конотації у просторі. Доказом цього служить те, що фігури цих іконографій зазвичай не диференціюються як у фаховій літературі, так і в каталогах українських магазинів сакральної продукції та садово-паркової скульптури (на відміну від вищезгаданих іноземних виробників). Можна припустити, що причинами є невисока обізнаність сучасних львів’ян з історією сакрального мистецтва, а також загальна візуальна схожість «Чудотворного Медальйону» та «Божої Матері Милосердної» яка, своєю чергою, асоціюється із «Покровом Пресвятої Богородиці».