Про життя Пресвятої Діви Марії у текстах Нового Завіту міститься небагато відомостей. Тому інформацію про Її народження та батьків ми можемо знайти лише в апокрифічних джерелах. Зокрема, про народження і дитинство Богородиці розповідають Протоєвангеліє Якова (ІІ ст.) та Євангеліє Псевдо-Матвія (IX ст.). Згідно з цими текстами, які мають певні розбіжності, у сім’ї праведників Йоакима і Анни, що жили в Єрусалимі, протягом багатьох років не народжувалася дитина. В одному з описів Йоаким, бажаючи принести жертву Богові під час свята, отримав відмову від первосвященника, який заявив, що чоловік, який не має нащадків, не може приносити жертву Ізраїлю. Вражений цим приниженням, Йоаким вирушив у пустелю (Протоєвангеліє Якова) або до гір зі своїми стадами (Євангеліє Псевдо-Матвія), де перебував п’ять місяців у молитві. Анна залишилася вдома, також молячись у самотності. Одного разу, побачивши гніздо на лавровому дереві, вона звернулася до Бога, запитуючи, чому не може бути плідною, як інші створіння – птахи, риби та звірі.

Тоді їй явився ангел із словами: «Анно, Бог почув твою молитву. Ти зачнеш і народиш, і рід твій буде славним на весь світ.» Радіючи, Анна пообіцяла, що віддасть свою дитину на служіння Господу. У цей же час ангел явився Якимові, сповістивши, що його дружина зачне дитину. Яким, отримавши цю звістку, приніс щедру жертву Богові. Згідно з Протоєвангелієм Якова, Яким і Анна зустрілися біля дверей свого дому, тоді як Псевдо-Матвій описує їхню зустріч біля Золотих воріт Єрусалима. Анна зачала і на дев’ятому місяці народила дочку. Коли повитуха повідомила, що народилася дівчинка, Анна радісно вигукнула: «Зраділа душа моя цього дня» і назвала дитину Марією.

Іконографія

Іконографія Різдва Пресвятої Богородиці значною мірою базується на апокрифічних оповідях і вбирає в себе елементи античної традиції. У ранніх зразках (до XIII ст.) сцена зазвичай включає лише жінок, оскільки за звичаєм будинки поділялися на чоловічу і жіночу частини, і чоловікам заборонялося входити до жіночих покоїв під час певних подій, як-от народження дитини. У таких іконах Анну оточують повитухи та жінки, які приносять частування для породіллі.

У XV–XVI ст. з’являються зображення служниць, які підтримують Анну, що також є ремінісценцією античних сцен народження. Якщо на іконах присутній Йоаким, то найчастіше його зображають на задньому плані – він виглядає через віконце сусідньої будівлі або зазирає через двері. Іноді його показують біля ложа Анни. Починаючи з XVII ст., Йоакима часто зображують за столом із книгою.

Традиційними елементами композиції Різдва Богородиці є стіл із частуваннями, сцена купання новонародженої Марії (зазвичай на передньому плані) і, зрідка, колиска. Ця сцена серед інших з празникового ряду вирізняється великою кількістю побутових деталей, що свідчать як про процес народження дитини, так і про інтер’єри часу створення ікони, особливо від другої половини XVII ст.

Михайло Скоп