Пророк Мойсей
Пророк Мойсей народився в період переслідувань євреїв у Єгипті. У цей час фараон наказав убивати новонароджених хлопчиків із єврейського народу, прагнучи обмежити його чисельність. Мати Мойсея, щоб урятувати сина, три місяці переховувала його, а згодом помістила дитину в кошик, який залишила на березі Нілу. Хлопчика знайшла дочка фараона й виховала при дворі. Мойсей, проте, не залишився байдужим до страждань свого народу, і одного разу, захищаючи ізраїльтянина, убив єгиптянина, через що змушений був утекти до Мідіянської землі. Там він одружився та вів життя пастуха.
Особливий момент у житті пророка пов’язаний із явленням Господа у вигляді неопалимої купини — куща, що горів, але не згорав (Вих. 3:2). Під час цього об’явлення Бог доручив Мойсею повернутися в Єгипет і вимагати у фараона звільнення євреїв з рабства. Фараон, однак, не погодився, що призвело до низки покарань, відомих як десять кар Єгипетських: перетворення води на кров, нашестя жаб і мух, епідемії, град, сарана, темрява та смерть первістків серед людей і тварин (Вих. 7-12). Після останньої кари фараон відпустив євреїв, але, згодом передумавши, послав своє військо наздогнати їх. Бог явив чудо, розділивши Червоне море, що дозволило євреям перейти його по суші, тоді як єгиптяни загинули, коли води зімкнулися над ними (Вих. 14:21-28).
У пустелі Бог забезпечував їжею свій народ, посилаючи манну небесну і перепелиць. Під час битви з амаликитянами перемога залежала від молитовної підтримки Мойсея: коли він здіймав руки до неба, ізраїльтяни перемагали, а коли опускав — зазнавали втрат. Руки пророка підтримували Аарон та Хур до перемоги (Вих. 17:11-12). Мойсей піднявся на гору Синай, де пробув сорок днів і отримав від Бога Десять заповідей на кам’яних скрижалях. Повернувшись, він побачив, що народ поклоняється золотому тельцю, і в гніві розбив скрижалі. Після цього Бог повторно викликав пророка на гору, де Мойсей виготовив нові скрижалі. Спускаючись із гори, він мав обличчя, що сяяло від Божого світла, і, щоб не сліпити народ, прикривав його покривалом (Вих. 34:29-35).
Іконографія
В українському іконопису Мойсей зазвичай зображений довгобородим, із довгим сивим або темним волоссям. Його можна побачити в пророчому ряді іконостаса, на іконах “Богородиця з похвалою” та “Преображення”. В українській традиції зустрічаються також зображення сцен із книги “Вихід” — перехід через Червоне море, “Мойсей на горі Синай”, “Мойсей розбиває скрижалі” тощо.
Мойсей часто зображується в червоно-синіх або жовто-блакитних шатах. На деяких іконах він носить каптур, що символізує його покривало для обличчя. Атрибутами пророка є сувій із цитатою, неопалима купина, гора Синай або скрижалі Заповіту. На іконах “Богородиця з похвалою” часто зображується гора з неопалимою купиною чи сувій із цитатою про купину, що є символом Богородиці, яка носила у собі Божественний вогонь і не згоріла від нього.
Цікавим елементом зображення пророка є так звані «роги» у вигляді двох піднятих пасм волосся. Це явище пов’язане з давньою помилкою в латинському перекладі Біблії — Вульгаті, створеному у IV столітті. У книзі Вихід 34:29 слово qrn (давньоєвр. «промінь» або «ріг») було інтерпретоване як «ріг», через що обличчя Мойсея стало асоціюватися з рогатим. Помилку було виправлено в XVI столітті, проте традиція збереглася й у західноєвропейському, а згодом і в українському іконописі з середини XVII століття.
Михайло Скоп
