Євангеліст Матвій
Один з дванадцяти апостолів. Згідно з Євангелієм від Марка та Луки, Христос покликав його, коли той сидів на митниці. У Марка (Мк 2:14-17) описано цю подію: “А йдучи повз, побачив він Леві, сина Алфея, що сидів на митниці, й до нього каже: ‘Іди за мною!’ Той устав і пішов слідом за ним. І коли він сидів за столом у його домі, багато митарів і грішників сіли з Ісусом та його учнями, бо їх було чимало — тих, що за ним ішли. І коли книжники, що були з фарисеїв, побачили, що він їсть із митарями та грішниками, то сказали його учням: ‘Чого він їсть і п’є з митарями та грішниками?’ Ісус, почувши те, сказав їм: ‘Лікаря треба не здоровим, а хворим. Я не прийшов кликати праведних, а грішних.'” Посаду митаря глибоко зневажали, тож здивування фарисеїв було цілком зрозумілим. Для підкреслення своєї смиренності, сам Матвій у своєму Євангелії називає себе “Матвій митар”.
Достовірних даних про його життя Матвія після Христового Воскресіння немає. Згідно з переказами, Євангеліє арамейською мовою він написав у Юдеї, а згодом проповідував в Ефіопії, де, за свідченнями, його стратили, відрубавши голову сокирою близько 60 року. Іншими місцями його страти вважаються місто Єраполіс у Малій Азії або римська фортеця Апсарос, що розташована на сучасній території Грузії (місто Гоніо).
Серед чотирьох тетраморфів (херувимів), описаних у книзі Єзекіїла та в Об’явленні, Матвієві відповідає херувим із людською подобою, оскільки євангелист особливо акцентує на людській природі Ісуса.
Іконографія
Матвій з’являється на всіх сценах з дванадцятьма апостолами. Як євангеліст, його зображують на царських дверях, парусах храму, окладі та заставках Євангелія. Зазвичай він має довгасту сиву бороду. Його атрибутами є ангел, Євангеліє, перо, чорнильниця, сокира (іноді алебарда) та гаманець, що символізує його професію митаря. Важливо не плутати із Юдою Іскаріотом, який також зображається із гаманцем.
Михайло Скоп
