Юда Яковів, Фадей, Левій – брат Якова Алафея, син Алафея і Клеопи.
В Євангеліях згадується з поміж дванадцяти апостолів (Лк. 6:16), (Ів. 14:22),(Дії. 1:13), при чому його називають як “Тадей”, так і “Юда Якова”. Також, щоб не виникло плутанини із Юдою Іскаріотом, який зрадив Ісуса, в описі Тайної Вечері від Івана (Ів 14.22), так описано діалог Тадея та Христа:
Запитує Юда, не Іскаріотський, Його: Що то, Господи, що Ти нам об’явитися маєш, а не світові?
Ісус відповів і до нього сказав: Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього.
Хто не любить Мене, той не береже Моїх слів. А слово, що чуєте ви, не Моє, а Отця, що послав Мене.

Згідно християнської традиції вважається, що Тадей та Яків Алафеїв були синами Марії Клеопової, яка була сестрою Марії Матері Ісуса, а отже, обоє були двоюрідними братами Ісуса. Хоча у сучасних дослідників дана версія викликає сумніви.

Після Вознесіння Христового Юда Тадей проповідував у Галілеї, Самарії, а згодом в Аравії, Сирії, Месопотамії і Персії. Відомим його двором є “Соборне Послання” грецькою мовою, у якому він наголошував на любові до Христа, єдинстві віри та протистоянню єресям. Апостол проповідував що для спасіння не достатньо перейти з поганства у християнство. Слід чинити добрі справи, гідні справжнього християнина. Достовірних даних про його мученицьку смерть немає, проте, вірогідно, він помер одним із останніх серед апостолів. За переказами, після мандрів і проповідей, святий прийшов до Араратських гір, де навернув багатьох у Христову віру. За це на нього розгнівались поганські жерці. Апостола схопили, повісили на хрест і стріляли по ньому стрілами. За різними версіями, його вбили або стрілами (згідно Дмитрія Ростовського), або списом чи алебардою, або забили палками.

Іконопис
Попри те, що Тадей зазначений як один з Дванадцяти, на сюжетах Страшного суду та чину Моління в іконостасі його майже не зображали. Все тому, що апостола Юду Тадея заміняли на Луку (який не входив до числа Дванадцяти, але був Євангелистом). Можливо, не високу популярність святого також може бути спричинена спільним із Іскаріотом іменем – Юда.
Поширеним його зображання в українському іконостасі стає із 17 ст. Зазвичай, він розміщений в правій частині Моління, поруч із Симоном. Найчастіше він має довгу сиву або коричневу бороду. У руці його зустрічаються ломака (з нею також зображається Яків Заведея), алебарда або спис (не плутати із Хомою, що теж малюється із списом, але зазвичай зображений безбородим і з краю в лівої частини Деісісу). В іншій руці він тримає сувій або книгу, яку читає. Також, під впливом Західної традиції на українських іконах Юди Тадея можна бачити медальйон із ликом Христа.

Михайло Скоп