Син Заведея, старший брат апостола Івана Богослова, був одним з дванадцяти апостолів Христа. Щоб відрізняти його від Якова Алфеєвого, двоюрідного брата Ісуса, якого також було обрано апостолом, Якова Заведея в літературі часто називають “старшим”. Момент призвання Якова і його брата Івана, які були рибалками, описано в Євангеліях від Матея (Мт. 4:21) і Марка (Мк. 1:19). Ісус дав їм прізвисько “Воанергес” (арамейською “сини грому”), ймовірно, за їхній запальний характер. Їхня емоційність виявляється у згаданих євангельських епізодах, коли вони висловили бажання наслати небесний вогонь на самарянське поселення (Лк. 9:54) або просили Ісуса дати їм місця праворуч і ліворуч від нього у Небесному Царстві (Мк. 10:35–37). Разом з Петром та Іваном, Яків був одним з найближчих учнів Христа, які стали свідками важливих подій: воскресіння дочки Яіра (Мк. 5:37; Лк. 8:51), Преображення Господнього (Мт. 17:1; Мк. 9:2; Лк. 9:28) та молитви Ісуса в Гетсиманському саду (Мк. 14:33). Після Вознесіння Христа Яків був серед апостолів, на яких зійшов Святий Дух у день П’ятидесятниці (Дії 2:1–4). Серед апостолів Яків єдиним, окрім Юди Іскаріота, чия смерть описана в Біблії. Його стратив мечем цар Ірод Агріппа I (Дії 12:2).

Іконографія
В українському іконописі апостол Яків зображується у Молільному ряді іконостасу, у апостольському ряді на іконі Страшного Суду, а також на іконах, присвячених сценам Преображення, Молитви про Чашу, Зішестя Святого Духа та інших епізодів Нового Завіту. Іноді зустрічаються його окремі ікони. У традиційних зображеннях апостол Яків представлений молодим чоловіком із чорнявим волоссям та округлою бородою. Рідше, переважно у зразках XVI століття, він зображується сивим. Одяг Якова зазвичай складається з червоного хітону і синього або зеленого гіматію. У Молільному ряді він часто стоїть поруч із своїм братом Іваном Богословом у правій частині іконостасу. З XVII століття поширюється традиція зображати його з піднятою лівою рукою у жесті благословення, тоді як права рука зі сувоєм опущена. Поступово таке положення набуло певної варіативності. У XIX–XX століттях до зображень апостола Якова потрапили елементи західноєвропейської іконографії. Серед них — прапор, тростина чи мушля в руках апостола як символи паломництва, покровителем якого він вважається.

Михайло Скоп