Іконографія відображає культ, поширення якого спричинилось як догматичною, так і містичною традицією. Він базується на словах праведного Симеона до Пречистої із Євангелія від Луки (Лука 2:35): «І меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!». У католицизмі цей культ з’явився у Середньовіччі, його поширення призвело до поступового введення відповідного свята до списку офіційних. Остаточно святкування було встановлене 1944 р. папою Пієм XII. Ріст популярності також пов’язаний з поширенням містичних культів Матері Божої Чудотворної Медалі, Фатімської та Меджугірської.

У публічному просторі Львова ця іконографія зазвичай зустрічається у невеликих фігурах або образках у нішевих та підвіконних вівтарях. Іноді у парі з «Найсвятішим серцем Христовим». Вони присутні на вул. С. Васильківського, 7, Зеленій, 49, Золотій, 4, М. Козика, 6, М. Коперника, 62, Кривчицькій Дорозі, 72, І. Озаркевича, 12, Пісковій, 7, Холмській, 32 та ін. Остаточна ідентифікація деяких таких творів може бути проблематичною, адже вони можуть належати до конкретних культів Діви Марії. Зразком такої іконографії є нішевий вівтар на вул. М. Голубця, 45. Враховуючи характерні положення рук Діви, частину цих зображень можна асоціювати з деякими зразками скульптур «Божа Матір Фатімська» або «Божа Матір Меджугірська», у яких також фігурує символ серця Марії.

Скоп М. Сакральна пластика 1992 – 2023 років у публічному просторі Львова: іконографія і концепції презентації. Львів. 2023.

Ікони “Непорочне серце Пречистої Діви Марії”