(лат. Immaculata Conceptio Beatae Virginis Mariae) є мюжетом, який виник і поширився не внаслідок прославлених чудесних видінь, а є проявом догматичної гілки католицизму і базується на вірі у те, що Діва Марія була непорочно зачатою, тому не зазнала первородного гріха. Це вірування виникло ще у ранньохристиянські часи, про що свідчать апокрифічні тексти, зокрема Євангеліє від псевдо-Матвія. Особливого поширення у Європі воно набуло у ранньомодерну добу, зокрема і на теренах України. Підтвердженням цього є ікона «Зачаття Праведною Анною Пресвятої Богородиці» кін. XVIII ст. із храму с. Новосілки Турійського деканату, що знаходиться у МВІ, а також ікона «Непорочне зачаття Діви Марії» Й. Кондзелевича 1722 р. з Вощатинського іконостасу, НМЛ. Зростання популярності переконання у Непорочному зачатті Діви Марії призвело до запровадження відповідного догмату у католицькій церкві папою Пієм IX у 1854 р.. Класичну іконографію започаткував художник Ф. Пачеко у XVI ст. На таких творах Діва Марія зображена юною дівчиною зі схрещеними або складеними у молитві руками. Її німб утворюється із дванадцяти зірок, а під ногами знаходиться земна куля і/або серп місяця, а також змій з яблуком у пащі, що символізує перемогу над первородним гріхом.

Скоп М. Сакральна пластика 1992 – 2023 років у публічному просторі Львова: іконографія і концепції презентації. Львів. 2023.

Ікони “Непорочне зачаття Діви Марії”