Один із Дванадцяти апостолів, Варфоломій походив із Кани Галілейської та, ймовірно, був близьким другом або родичем апостола Пилипа, який привів його до Ісуса. Євангеліє від Івана описує цю зустріч: Пилип знайшов Нафанаїла та сказав, що вони зустріли Месію – Ісуса з Назарета. Нафанаїл відповів із сумнівом, але, побачивши дивовижне знання Ісуса про його минуле, визнав Його Сином Божим. Більшість дослідників погоджується, що Нафанаїл та Варфоломій – це одна особа, оскільки ім’я «Варфоломій» (Bar Talmay) означає «син Фалмая» та слугує іменем по-батькові.

Варфоломій був серед перших чотирьох апостолів, яких покликав Ісус. Згідно з переказами, він разом із Пилипом проповідував у Малій Азії, Індії та Вірменії, де зустрівся з апостолом Юдою Тадеєм. Підбурений язичницькими жерцями брат вірменського царя наказав схопити Варфоломія у місті Альмані (нинішній Баку), де його піддали жорстоким катуванням. Спершу апостола розіп’яли вниз головою, та навіть на хресті він продовжував проповідувати. Розлючені кати здерли з нього шкіру, а тоді обезголовили. Через таку смерть Варфоломій знодом став вважатись покровителем майстрів по роботі зі шкірою.

Іконографія
В українському іконописі Варфоломій присутній на зображеннях із Дванадцятьма апостолами, часто поруч із Пилипом. Його зазвичай зображують бородатим, одягненим у білий хітон та вохристий гіматій. У руках апостола — сувій або ніж, а в більш пізніх іконах, під впливом західноєвропейського мистецтва – зідрана шкіра.

Михайло Скоп