Хрещення Господнє
Подія хрещення Ісуса Христа описана у всіх чотирьох Євангеліях (Мт. 3:13–17; Мк. 1:9–11; Лк. 3:21–22; Ів. 1:29–34). Іван Хреститель, проповідуючи у пустелі, закликав до покаяння та проголошував наближення Царства Небесного. Його слова відсилають до пророцтва Ісаї: “Голос того, хто кличе: У пустелі готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!” (Іс. 40:3).
Хрещення проводилося у ріці Йордані, поблизу Віфанії, і до Івана приходили люди з Юдеї та Єрусалима, щоб покаятися й охреститися. У відповідь на припущення, що він може бути Месією, Іван спростовував це, наголошуючи, що після нього прийде Той, Хто хреститиме Духом Святим і вогнем.
Згідно з Євангеліями, Ісус з’явився серед натовпу, щоб прийняти хрещення від Івана. Предтеча був здивований, але після слів Ісуса: “Так належить нам виконати всю правду”, здійснив обряд (Мт. 3:15). У момент, коли Ісус вийшов із води, розкрилося небо, і Дух Божий зійшов у вигляді голуба, а голос із неба проголосив: “Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!” (Мт. 3:17).
Іконографія
Образ хрещення Христа вперше з’являється у катакомбному мистецтві III ст. На ранніх зображеннях Христос поставав безбородим юнаком, оголеним, пізніше—з набедреною пов’язкою (з XV ст.). Його руки зображали вільно розташованими, схрещеними (особливо з XVIII ст.) або у благословляючій позі. Часто Христос стоїть у воді або на камені, топчучи змій як символ перемоги над злом.
Особливістю ранніх зображень є персоніфікація ріки Йордан, представленої як сивий чоловік, та моря у вигляді жінки або юнака, що відступає. Ці елементи, на думку Н. Покровського, пов’язані з псалмом: “Море побачило і побігло, Йордан повернув назад!” (Пс. 113:3).
Іван Хреститель зазвичай зображається на березі, у блакитній волосяниці та темно-зеленому чи вохристому гіматії, що символізують природу місцевості. Лівою рукою він тримає сувій, а правою хрестить Ісуса. Біля його ніг часто зображують пень із сокирою, що символізує його слова про суд над деревами (Мт. 3:10).
З VI–VII ст. у композиції з’являються ангели, розташовані на протилежному березі, що тримають одяг Ісуса. Їх кількість варіюється від одного до трьох. Над Христом зображають сегмент неба з променем світла, Святим Духом у вигляді голуба або іноді з Перстом Божим. На задньому плані може бути гірський пейзаж або місто, а також сцени з життя Івана Хрестителя.
Михайло Скоп
